Cучасні Поети

      Василь Голобородько

Іноді думки невеселі огорнуть

„Руче, руче, утрачена руче,

що без тебе я мушу робити?

Не кидатися ж головою з кручі,

треба якось і далі жити…

Хато, бачиш – руки немає!

Не погладжу твоє волосся

й восени, що серпнем світає,

тобі з яблук не виплету косу.

Глечики, глечики рудоокі,

я не виліплю вам братиків!

Не опущу до криниці глибокої,

щоб уранці води набрати.

І тобі, мій сусіде Миколо,

нічим стиснути праву руку!..

Я ж не був без руки ніколи,

я не знаю, як жити мушу!..”

Юрій Андрухович

Скупа природа наших середмість:

на тлі домів, незрима і знищима,

хода дерев. Читаймо це очима

з повільних віт, немов бентежну вість.

І ти питаєш: ну до чого цей

камінний кущ, і цей букет на сходах,

і цей вітраж, мов кольоровий подих

сухих суцвіть — осмута для очей?

До чого цей парад настінних пащ,

віконний цвіт і виноградний плащ —

ерзац лугів, закляклий у гордині?

Ми тут зросли. Пізнати нам дано,

як гола павіть б’ється у вікно,

як перший промінь в’ється по гардині.

Сергій джадан                                                              

                           Добре, добре, знищуй листи,

стирай номери, пали мости,

просто стирай, просто громи,

ми вдосталь мали цієї зими.

Знищуй коди, знищуй замки,

теплі промені серед ріки,

знищуй підозри, знищуй сміх,

довіра сходила на нас усіх,

тому знищуй те, що дісталось тобі,

те, що вигадалося в боротьбі,

те, що втратилося без жалю,

те, що я і дотепер люблю.

Стирай адреси та імена,

ти й далі лишаєшся така одна,

таких як ти важко знайти,

пали ці нікому не потрібні мости,

пали книги, пали словники,

готельні чортові рушники,

постіль зі слідами чорнил,

ошмаття прапорів та вітрил,

знищуй голос, знищуй слова,

ти далі будеш так само жива,

знищуй усе, що створила сама.

Все буде добре. Триває зима.

Забудь кожен із осінніх домів,

забудь усе, що я умів,

забудь усе, що вміла ти,

пали ці обірвані мости,

випалюй сліди поразок і втрат,

раптом захочеш повернутись назад,

раптом згадаєш собі ще раз,

після всіх проклять і образ,

як добре було, як нестерпно було,

як тебе нищило і вело,

як це торкалось твоїх основ,

як просто все це почати знов.

Дякую за перегляд!